В період значних змін, які наразі відбуваються у податковому законодавстві, для платників податків актуальним залишається питання притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб за податкові правопорушення.

В даній статті ми хотіли би запропонувати дієвий спосіб, який допоможе запобігти передчасному притягненню до такої відповідальності, а можливо, за умови правильної аргументації, взагалі призведе до скасування рішення, яким встановлено правопорушення.

Зазначений спосіб полягає на зосередженні захисту в справі про адміністративні правопорушення на оскарженні рішення податкового органу, на підставі якого складено протокол про адміністративне правопорушення.

Так, статтею 56 Податкового кодексу України встановлено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Пунктом 1 вказаної статті визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до положень п. 15. ст. 56 Податкового кодексу України, подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Таким чином, до завершення процедури адміністративного оскарження, факт вчинення правопорушення не є встановленим. Тобто відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.

Аналогічна ситуація виникає і при судовому оскарженні рішення контролюючого органу, оскільки відповідно до Закону, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Наразі формується вірна на наш погляд судова практика, якщо на момент розгляду протоколів про адміністративні правопорушення, рішення, на підставі яких встановлено вину особи у вчиненні правопорушення, оскаржено у передбаченому законом порядку, і процедуру оскарження не закінчено, такі рішення не можуть бути підставою для встановлення вини у вчиненні адміністративного правопорушення, а провадження підлягають закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Отже, для того щоб запобігти безпідставному та передчасному притягненню до адміністративної відповідальності за порушення податкового законодавстванеобхідно зробити наступні кроки:

1. Подати скаргу (позов) на рішення податкового органу, яким встановлено правопорушення, до контролюючого органу вищого рівня або до суду в порядку, передбаченому ст. 56 Податкового кодексу України. 
2. Надати суду, який розглядає протокол про адміністративне правопорушення, докази подання скарги (позову), та заявити клопотання про закриття провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП (за відсутності події і складу адміністративного правопорушення).